Технологія

Перші роботи в галузі використання електричного струму високої частоти для руйнування тканин відносяться до кінця XIX початку XX століть. Роботами d'Arsonval (1890) вперше було доведено, що при проходженні змінного струму великої частоти через людський організм, має місце лише теплова дія, але немає нервово - м'язового збудження, або хімічного впливу.

У 1907 році інженер Forest запропонував проводити розрізи тканини за допомогою голки, насадженої на ізолюючу ручку, що з'єднана з вихідною клемою резонатора Oudin в апараті d 'Arsonval,- електрична дуга виробляла безкровне розсічення тканин. З огляду на те, що голка при цьому не розжарюється, їй дали назву "кальткаутера" (холодний каутер), а метод назвали форестизацією.

Більш широке поширення електрохірургії, як методу оперативного втручання, почалося з 1926 року, коли інженер Bovie вперше організував виробництво апарату, розробленого ним спеціально для електрохірургії. У цьому апараті використовувалися іскрові генератори, що забезпечували чудові результати при коагуляції.

30-і роки XX століття по праву вважаються часом розквіту електрохірургії. Електрохірургічні методики почали активно застосовуватися в різних областях медицини.

Сьогодні, в світі, майже в кожній операційній лікарні, клініки, чи кабінету приватного лікаря, є високочастотний хірургічний апарат, який використовується у всіх областях хірургії. Електрохірургія є найбільш часто використовуваною процедурою, яку застосовують сучасні різнопрофільні хірурги. Бо, саме електрохірургія дає можливість значно підвищити точність втручання,  скоротити втрати крові при проведенні операції, та суттєво зменшити час на її проведення.

Електрохірургічний вплив на біологічні тканини забезпечується ЕХВЧ комплексами, які генерують струм високої частоти спеціальної форми, що перетворюється в теплову енергію за допомогою спеціального електрохірургічного інструменту. Такий високочастотний вплив струму на тканини має дві основні функції: Різання, та Коагуляція.

Ефект КОАГУЛЯЦІЇ (гемостазу), важливий для зупинки кровотечі, відбувається при невисокій щільності струмів, які призводять до помірного зростання температури оперованого об'єкту від 45 до 60 ^О С. При цих температурах відбувається денатурація внутрішньоклітинних протеїнів, але структура міжклітинних зв'язків зберігається. При одночасній механічній дії на тканину (судину), в цьому режимі, відбувається «склеювання» тканини.

Ефект РІЗАННЯ (розсічення тканин) відбувається внаслідок високої щільності струму, що спричиняє різке зростання температури оперованого об'єкту. При температурах вище 100 ^О С випаровується міжклітинна рідина, відбувається механічний розрив тканини. При більш високих температурах 150-200 ^О С відбувається карбонизація тканини, або її повна вапоризація (випаровування).

Кожна з цих функцій виконується двома типами інструментів: монополярними і біполярними. Різні модифікації і комбінації обраних режимів і інструментів приносять хірургам гарантований і якісний результат операцій.

Монополярний режим

Цей режим є найбільш часто вживаним у високочастотних впливах завдяки його універсальності та високої клінічної ефективності.

У монополярному режимі робочий електрод знаходиться в хірургічному полі, а нейтральний електрод під тілом пацієнта. Високочастотний струм протікає через тіло пацієнта, і утворює замкнутий ланцюг між робочим і нейтральним електродом.

Існує великий асортимент різноманітних монополярних інструментів, які використовуються в цьому режимі.

Біполярний режим

Цей режим максимально ефективний для виконання коагуляції. Біполярна техніка впливу незамінна в нейрохірургії, офтальмології, кардіології, отоларингології, та інших делікатних практиках. Біполярний режим максимально безпечний з точки зору впливу високочастотних струмів. В інструменті поєднані функції активного і нейтрального електрода. Струм протікає в обмеженому інтервалі між двома браншами пінцета, затискача, або директора.

Високочастотна електрохірургія в монополярному, або біполярному режимах Різання та Коагуляції все більше знаходить використання при проведенні малоінвазивних хірургічних втручань наступних напрямків: